Мотивація – ключ до пізнання

Навчально-виховний процес у школі – явище складне, багатогранне. Його специфіка зумовлюється передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент-Екзюпері, розкішшю на світі. Для вчителя ця розкіш – ніщо інше як професійна необхідність. Сьогодні вчителі розуміють, що  школа не може дати людині запас знань на все життя. Та вона повинна дати кожному учню опорні знання, розвити його мислення, щоб він вмів оцінити нові факти, явища та ідеї, з якими буде зустрічатися в житті, роботі, щоб він був здатен до прийняття, осмислення, відбору та використання добутих знань. Школа повинна навчити вчитися, забезпечити її такою системою знань і умінь, які необхідні для подальшої самоосвіти, розвити її пізнавальні інтереси і здібності, виховати творчу особистість.

Сучасна методична наука пред’являє цілий ряд вимог і до педагогів. Який він, хороший вчитель?Хто він? Якими рисами та ознаками характеризується? Саме ці питання розглядалися на засіданні творчої групи вчителів біології, яке відбулося 27 березня 2019р на базі Вознесенської гімназії №1. Розпочалася робота з виконання вправи «Чарівний глечик». Учасники наповнили «чарівний глечик» основними рисами  компетентного вчителя, створивши певну модель сучасного вчителя та порівняли її з  моделлю професійного педагога, яку створили учні. Всі хочуть бачити здорового, культурного, вчителя – дослідника, цінителя краси, гуманіста, патріота та інформаційно-компетентного педагога.

Вчителі біології , об’єднавшись у 4 групи , виконали вправу щодо встановлення відповідності між основними компетентностями педагога та їх характеристиками. Таким чином, ще раз повторивши ключові  компоненти   професійної компетентності педагога, учасники засідання дійшли висновку, що компетентність вчителя тісно пов’язана з професіоналізмом, досвідом, індивідуальними здібностями і якостями педагога, вмотивованим прагненням до неперервної самоосвіти та самовдосконалення, творчим і відповідальним ставленням до справи.

Кожен вчитель бажає  прищепити любов і інтерес до свого предмету. Однак шкільна програма з біології в значній мірі сприяє запам’ятовуванню і не завжди розвиває творчу розумову діяльність учнів. Найчастіше вчитель застосовує в своїй роботі такі форми навчальної діяльності як екскурсія,  робота в групах, залік, семінар, лекція. Та основною формою, звичайно, є урок. Саме від уроку залежить, як учень засвоїть матеріал. Тому в роботу кожного вчителя все більш впевнено входять нові педагогічні технології. Але такі технології не можна бездумно копіювати, а вже кожен вчитель повинен удосконалювати їх під себе, під своїх учнів.

Одним з найважливіших шляхів формування позитивних відношень до навчання є створення в учнів позитивних мотивів навчання. Мотивація навчання – це найважливіший компонент кожного уроку. Я. А. Коменський писав, що усіма можливими засобами треба розпалювати в дітях вогонь знання та вчення. Однією з важливих сторін мотиваційної сфери навчальної діяльності учнів Я.А. Коменський вважав пізнавальний інтерес до знань та до процесу їх добування, бажання дізнатися як можна більше, розширити свій світогляд. Уроки для дітей повинні бути цікавими. Як же формувати в учнів інтерес до предмету? Досвід своєї роботи з даного питання представила вчитель біології Вознесенської гімназії № 1 Горбачова Л.В. В практичні частині засідання вчителі працювали у парах та групах, виконували творчі завдання, пригадали історію біології та позмагалися між собою під час заповнювання кросворду. Всі працювали активно та зацікавлено, чітко дотримувалися правил роботи в команді.

Оскільки підсумком роботи вчителя є результативність навчання, то на наступному етапі засідання учасники під керівництвом вчителя-методиста Вознесенської гімназії № 1, керівника творчої групи вчителів біології  Поліщук Л.Л. розв’язували завдання зовнішнього незалежного оцінювання минулих років. Досвідчені вчителі повторювали, молоді стажувалися та вчилися , а головне  – не було байдужих. Адже, всі ми розуміємо, що вчитель має постійно стимулювати в учнів прагнення піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності та формувати гармонійно розвинену, активну, творчу особистість, яка буде здатна навчатися протягом усього життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях. Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування радісним і корисним.

 Чехратова Т.А., методист МНМЦ

Задайте свое питання