PISA - Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів

У 2018 році Україна вперше взяла участь у  Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів Program for International Student Assessment. PISA — найбільше міжнародне дослідження, що вивчає якість освіти: воно охоплює понад 80 країн, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у ньому беруть 15-річні школярі, що навчаються щонайменше у сьомому класі. Саме у цьому віці у більшості держав-учасниць учні закінчують основну школу, і вимоги до них у всіх країнах не надто відрізняються.

PISA не прив’язується до освітніх програм. Дослідження має на меті визначити рівень компетентностей, тобто здатність підлітка використовувати знання і вміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. PISA оцінює 3 компетентності:

  • читацьку: здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті. Під час виконання завдань перевіряється здатність до пошуку нової інформації, до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів;
  • математичну: здатність до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою. В запропонованих завданнях виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність;
  • природничу: здатність до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями. В завданнях було виокремлено змістовні галузі: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система.

В Україні в основному етапі PISA 2018р взяли участь 250 закладів освіти, а це понад 6000 учнів/студентів. Учасники проходили тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 30 тестових зошитів. Тестові завдання у PISA були представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповідей.

Підлітки також отримали анкету, у якій вони повинні були надати інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету заповнювали керівники закладів освіти. Серед запитань були наявні і ті, що стосуються умов, у яких навчаються учні/студенти, варіативних компонентів, які пропонує заклад освіти, кваліфікації персоналу тощо.

За результатами дослідження 2018 року  українські школярі  посіли 39-е місце  у світі: базового рівня читацької грамотності не досягли 25,9% українських підлітків, природничо-наукової – 26,4%, математичної – 36%.

Але слід підкреслити, що  відповідний результат є умовним. Кожна країна посідає місце в рейтингових списках за результатами програми в окремих когнітивних галузях (читання, математика, природничі науки). Оскільки ж у програмі беруть участь не всі підлітки країни, а лише їх часткова вибірка, то за результатами програми не можна достеменно визначити місце країни в рейтингу.

Отже, за результатами PISA-2018 українська шкільна освіта перебуває на рівні з турецькою, але відчутно відстає від низки інших країн колишнього радянського блоку – Росії, Латвії, Литви і особливо Естонії, яка цього року увійшла до десятки освітніх лідерів світу. Разом із тим, українська шкільна система краща за системи майже 40 країн, зокрема Греції і лише трохи відстаємо від Ізраїлю.

Виходячи з вищезазначеного, як зазначила міністр Ганна Новосад  основними завданнями Міністерства освіти і науки України є:

– зміна змісту освіти – підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;

– системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);

– боротьба з нерівністю освіти: максимально необхідні зусилля – від інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою якістю освіти – для кращих результатів дітей;

–  проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців результати значно гірші, ніж у дівчат;

– наступний 2020-2021 навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.

Чехратова Т.А., методист МНМЦ

Задайте свое питання