Ранній вік – час закладання мовного фундаменту

23 та 24 лютого 2026 року у Центрі професійного розвитку педагогічних працівників Вознесенської МР відбулися методичні зустрічі вихователів груп раннього віку закладів дошкільної освіти. Головною темою обговорення стала мовленнєва компетентність педагога як фундамент формування особистості дитини на етапі її перших слів.

Модератор заходів, консультант ЦПРПП А.О.Богдан, акцентувала увагу слухачів на специфіці роботи з найменшими вихованцями, де роль педагога як мовного зразка є визначальною; наголосила на сенситивності періоду (чому це важливо саме для раннього віку), на використанні фольклору та емоційного зв’язку (як мова допомагає в адаптації та вихованні).

Ранній вік – час закладання мовного фундаменту. Перші три роки життя дитини є сенситивним періодом для розвитку мовлення. Вихователь – це перша людина поза межами родини, від якої малюк чує професійно вибудуване, багате та правильне українське слово. Саме тому відповідальність педагога у використанні державної мови в цей період набуває особливого значення.

Ключовим аспектом зустрічі стало гасло «Педагог як живий еталон мовлення». Для малюка, який тільки починає говорити, вихователь є головним орієнтиром під час формування чіткої дикції та помірного темпу, граматичної правильності та емоційної виразності. Мова педагога має бути зразком, «смачною», живою, сповненою тепла.

Окремий блок інтенсиву було присвячено використанню магічного інструменту вихователя – малих фольклорних форм. Вихователі Лук’яненко Л.Ю., Подгорна О.М. (КЗДО №1), Пихтіна В.І., Кінаш Т.З. (КЗДО №2), Рендюк Т.М. (КЗДО №9), Кочегура А.А. (КЗДО №11), Мокросноп А.Ю. (ЗЗСО №3), Крижановська Т.М. (КЗДО №15) ділилися досвідом використання забавлянок та потішок, колисанок, закличок. Саме через ці ритмічні конструкції діти найшвидше засвоюють мелодику української мови та її словниковий склад.

Не залишилося без уваги і питання психологічної відповідальності. Дитина раннього віку має почуватися впевнено, намагаючись вимовити перші слова державною мовою. Вихователі розробили рекомендації щодо підтримки будь-яких мовленнєвих спроб малюка, тактовного виправлення помилок, заохочення до звуконаслідування та активного діалогу.

Завершенням зустрічі стала вправа «Піраміда». Педагоги прийшли до висновку, що обов’язковими складовими фахової діяльності є постійна робота над собою та щоденний контроль за власною вимовою.

Мовленнєва компетентність вихователя групи раннього віку – це не лише знання правил, а насамперед відповідальність за те, якою мовою заговорить майбутнє покоління. Кожне слово, сказане дитині сьогодні, стане її думкою завтра.

Алла Богдан, консультант ЦПРПП